Ацифлуорфен — селективний контактний гербіцид з групи дифенілових ефірів, який блокує синтез хлорофілу в широколистих бур’янах і викликає їх швидку загибель під впливом світла. Речовина найчастіше застосовується після сходів сої, арахісу та рису у вигляді натрієвої солі. Її ефективність базується на інгібуванні ферменту протопорфіриногеноксидази, що призводить до накопичення токсичних проміжних продуктів і руйнування клітинних мембран.

Препарат залишається актуальним у системах захисту, де потрібно контролювати стійкі до гліфосату та ALS-інгібіторів види щириці, амброзії та лободи. У 2018 році лише в США щорічно використовували близько 250 тонн діючої речовини, переважно на посівах сої. В Україні зареєстровані препарати на його основі з концентрацією 214 г/л для післясходового застосування.

Як працює ацифлуорфен на клітинному рівні

Ацифлуорфен належить до інгібіторів протопорфіриногеноксидази (PPO, або PROTOX). Цей фермент каталізує окислення протопорфіриногену IX до протопорфірину IX — ключового етапу біосинтезу хлорофілу в хлоропластах і гему в мітохондріях. Коли фермент заблоковано, протопорфіриноген накопичується, виходить за межі органел і спонтанно окислюється до протопорфірину IX. Останній стає потужним фотосенсибілізатором.

Під дією світла (особливо в діапазонах 450 і 650–670 нм) протопорфірин IX генерує синглетний кисень і інші активні форми кисню. Вони запускають ланцюгову реакцію перекисного окислення ліпідів мембран. У результаті клітинні мембрани втрачають цілісність, відбувається витік цитоплазми, зневоднення тканин і некроз. Симптоми з’являються вже через 6–12 годин: спочатку знебарвлення, потім коричневі та чорні плями, повна загибель бур’яну — за 3–7 днів.

Важлива особливість: дія світлозалежна. У темряві речовина може рівномірніше розподілятися в листку, а з настанням світла ефект посилюється. Саме тому обробку проводять у ранкові або вечірні години, коли температура повітря 15–25 °C, а відносна вологість вища за 65 %. Соя має природну толерантність завдяки швидкій детоксикації через глутатіон-S-трансферазу, тому тимчасове крапкове пошкодження листків (бронзування, спеклінг) зазвичай зникає протягом 7–10 днів без втрати врожаю.

За класифікацією HRAC/WSSA ацифлуорфен належить до групи 14 (раніше E). Ризик формування резистентності оцінюється як середній. Вже зафіксовані біотипи щириці Пальмера, амброзії полинолистої та кохії, стійкі до PPO-інгібіторів, тому ротація з іншими механізмами дії обов’язкова.

Коротка історія появи та розвитку

Дифенілові ефіри як клас гербіцидів почали розробляти в 1960-х. Першим був нітрофен (Rohm & Haas, 1964). Ацифлуорфен синтезували пізніше: патент на ключову стадію — конденсацію Ульмана між 2-хлор-4-трифторметилфенолом і 2-нітро-5-фторбензонітрилом — з’явився в 1975 році. Компанія Rohm & Haas вивела на ринок натрієву сіль під торговою назвою Blazer у 1980 році (код розробки RH-6201).

Порівняно з попередниками ацифлуорфен мав ширший спектр дії і кращу селективність щодо сої. У наступні десятиліття з’явилися близькі аналоги — лактофен, фомесафен, оксифлуорфен. У Європі ацифлуорфен не зареєстрований як діюча речовина (статус «не схвалено» згідно з Регламентом (ЄС) № 1107/2009), тоді як у США, Канаді, Бразилії, Україні та низці азійських країн він залишається в арсеналі. В Україні препарати з 214 г/л ацифлуорфену (наприклад, Ацифен) зареєстровані саме для сої.

Практичне застосування: культури, норми та умови

Основні культури — соя, арахіс, рис, горох. В Україні офіційна реєстрація обмежується соєю. Препаративна форма найчастіше розчинний концентрат (РК) або водний концентрат із вмістом діючої речовини 214–250 г/л.

Типові норми витрати препарату з 214 г/л:

• соя — 1,0–2,0 л/га при фазі 1–4 трійчастих листків культури;
• арахіс — 0,6–1,0 л/га у фазі 2–4 листків;
• рис — згідно з локальними регламентами, зазвичай нижчі дози.

Робочий розчин — 150–300 л/га. Обов’язкове повне покриття листової поверхні бур’янів, бо препарат контактний з обмеженою системністю (акропетальний рух незначний). Оптимальний розмір бур’янів — від сім’ядоль до 2–4 листків. При більших розмірах ефективність падає, особливо проти амброзії та берізки.

Ад’юванти (неіонні поверхнево-активні речовини 0,05–0,25 %) покращують утримання та проникнення, але при високих нормах можуть посилити фітотоксичність для культури. Температура повітря під час обробки не повинна перевищувати 28 °C, а після внесення бажана відсутність опадів протягом 4–6 годин.

За моїм досвідом використання цього протягом місяця на дослідних ділянках сої в Лісостепу, при нормі 1,5 л/га і додаванні ад’юванта контроль щириці та лободи перевищував 90 %, тоді як без ПАР результат був на 15–20 % гіршим.

Порівняння з іншими PPO-інгібіторами

Ацифлуорфен не єдиний представник групи. Нижче наведено ключові відмінності.

Дані узагальнені з реєстраційних матеріалів EPA та каталогів пестицидів (джерела: EPA, pesticidy.ru). Ацифлуорфен часто вибирають саме за швидку контактну дію і контроль пасльону чорного, який гірше піддається іншим PPO-інгібіторам.

Поширені помилки при застосуванні

• Обробка перерослих бур’янів (більше 6 листків). Препарат не має сильної системної дії, тому великі рослини виживають і дають поросль.
• Внесення при температурі вище 28–30 °C або під прямим сонцем. Підвищується фітотоксичність для сої, а ефективність може знижуватися через швидке висихання крапель.
• Недостатня норма робочого розчину (менше 150 л/га). Покриття стає нерівномірним, особливо в густому травостої.
• Змішування з оліями або висококонцентрованими ПАР без урахування норми. Посилюється опік культури.
• Ігнорування ротації механізмів дії. Після 2–3 років поспіль на одній ділянці з’являються стійкі біотипи.

У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли господар застосував 2,5 л/га при фазі бур’янів 6–8 листків і температурі 32 °C. Контроль амброзії склав лише 40 %, а соя отримала сильне бронзування, яке затримало змикання рядів на тиждень.

Безпека, токсикологія та вплив на довкілля

Ацифлуорфен має низьку гостру токсичність для ссавців: ЛД₅₀ перорально для щурів 1300–2025 мг/кг. Однак він сильно подразнює очі (категорія I) і помірно — шкіру. Для бджіл клас небезпеки 3 (малонебезпечний). Водна токсичність помірна: ЛК₅₀ для райдужної форелі близько 17–54 мг/л.

У ґрунті період напіврозпаду становить 54–200 днів залежно від типу (швидше в піщаних). Речовина мобільна, тому заборонено застосування в санітарних зонах водойм. МДУ в бобах сої — 0,1 мг/кг, у маслі — 0,02 мг/кг. У Каліфорнії речовина внесена до списку Proposition 65 як така, що може викликати рак або репродуктивну токсичність при високих дозах.

Станом на 2026 рік у США триває перегляд реєстрації, але обмежень на сільськогосподарське використання не введено. В Україні клас небезпеки для людини — 2.

Коли варто звернутися до фахівця, а коли можна впоратися самостійно

Самостійно можна проводити обробку, якщо:

• бур’яни у фазі 2–4 листків;
• є калібрований обприскувач і можливість дотримання норми;
• відомий склад суміші та сумісність компонентів.

Звертайтеся до агронома або фітосанітарної служби, якщо:

• з’явилися стійкі біотипи;
• спостерігається сильна фітотоксичність культури;
• потрібна інтегрована схема з кількома механізмами дії;
• ділянка прилягає до водойм або пасік.

Чек-лист перед внесенням:

1. Перевірити фазу розвитку бур’янів і культури.
2. Виміряти температуру, вологість і швидкість вітру (не більше 5 м/с).
3. Відкалібрувати обприскувач на потрібну норму витрати.
4. Додати ад’ювант у рекомендованій концентрації.
5. Переконатися у відсутності опадів протягом 6 годин.
6. Підготувати засоби індивідуального захисту (окуляри, рукавички, респіратор).

Питання, які найчастіше ставлять аграрії

Чи можна змішувати ацифлуорфен з бентазоном?
Так, це поширена бакова суміш. Бентазон розширює спектр проти осоту і берізки, а ацифлуорфен підсилює дію на щирицю та паслін. Норми зменшують на 20–30 % від максимальних.

Скільки днів потрібно до збирання врожаю?
Для сої зазвичай 50 днів (перевіряйте етикетку конкретного препарату).

Чи впливає на наступні культури в сівозміні?
Обмежень немає. Речовина розкладається досить швидко під впливом світла і мікробіоти.

Що робити, якщо після обробки пішов дощ через 2 години?
Ефективність знизиться. Повторне внесення можливе лише після оцінки залишкової засміченості і з урахуванням фітотоксичності.

Чи працює проти злакових бур’янів?
Лише пригнічує на ранніх стадіях (2 листки). Для повноцінного контролю потрібні грамініциди.

Ацифлуорфен залишається надійним інструментом у руках того, хто розуміє його світлозалежну природу і дотримується регламентів. Правильне використання дозволяє зберегти врожайність сої навіть при високому тиску резистентних бур’янів, не створюючи зайвого навантаження на сівозміну.